Постер 1 у форматі .pdf

Постер 2 у форматі .pdf

Міцним було велике боярство на Галичині…

…Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт. Далеко Галич від стольного города Києва, і не міг великий князь Київської Русі завжди знати, що робиться на околицях Руської землі.

…Нічим не було зобов’язане боярство перед князями. Господарська міць у руках великих бояр була, а значить, і сила. Не раз князі ламали собі зуби — залізна шия у галицьких бояр.

…І військо у них своє було — мали вони власні дружини. Тому й важко доводилося князям з таким боярством боротися. Тому й князівська влада в Галичі була неміцною. І часто траплялося, що князями попихали бояри.

…Нічого не було святого для цих хижих вовків — не боліло в них серце за Руську землю. Аби тримати свою владу, вони продавали чужоземцям землю, на якій родилися.

Загарбники легко знаходили серед них зрадників. Де вже там совість і честь! Де вже там сумління в цих запроданців! Володимира прогнали, а угорських баронів покликали. Угорські барони-завойовники знущалися з смердів та ремісників Галицької землі. Тільки Роман, Данилів батько, сміливо й кріпко взяв до рук галицьке велике боярство. Прийшовши з Волині, він круто повівся тут.

Антон Хижняк. Данило Галицький