Філософський факультет

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ

НАУКОВІ ВИДАННЯ
Вінникова Н. А.
Парадокси політичних рішень в епоху постдемократії : монографія / Н. А. Вінникова. – Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. – 424 с.

Монографія присвячена дослідженню політичного рішення як об’єкта наукового пізнання в контексті сучасних технологічних, політичних, економічних і соціальних трендів, розкритих крізь призму концепцій Четвертої промислової революції, постдемократії, посткапіталізму й «прекаріату». На основі ідеї агональної природи політики й нелінійності розвитку і девертикалізації чинних політикотвірних процесів у роботі запропоновано концептуально-методологічну матрицю трактування складових політичного рішення – цілепокладання, інтересу, участі й легітимації – шляхом поєднання вихідних принципів мережевого аналізу і теорії хаосу. Такий підхід дозволив визначити причиново-наслідкові зв’язки тенденцій деетатизації політичного урядування, пояснити дисфункціональність усталених моделей політичного представництва, інтенсифікацію неконвенціональних форм політичної участі, електронної зокрема, і світовий тренд делегітимації інститутів державного управління.

Монографія адресована науковцям, студентам, політичним діячам, державним управлінцям, а також усім, хто цікавиться актуальними дослідницькими напрацюваннями з проблематики політичного урядування, політичної участі, політичного представництва, світової політики.

ЗМІСТ

ВСТУП .........................7

РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ АКТУАЛЬНИХ ТРЕНДІВ ПОЛІТИЧНОГО УРЯДУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ ВЛАДНИХ ВІДНОСИН .....16

1.1. «Оцифрована» реальність і виклики Четвертої промислової революції ..16
1.2. Посткапіталізм, структурні соціальні трансформації та формування «небезпечного» класу .......22
1.3. Роздержавлення і девертикалізація політичного урядування в постдемократичному розвитку суспільно-політичних відносин.......................27

РОЗДІЛ 2. ПОЛІТИЧНЕ РІШЕННЯ ЯК ДОМІНАНТА ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ……………….38

2.1. Ідейно-теоретична траєкторія осмислення політичного рішення ............38
2.2. Теорія політичного рішення та нові питання. ...................61
2.3. Мережева природа політичного рішення: методологічне обґрунтування …………………….69

РОЗДІЛ 3. ПАРТИСИПАТОРНІ ПРАКТИКИ УХВАЛЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ ..............87

3.1. Дифузія форм політичної участі ..................................................................87
3.2. Пастки плебісцитів та ефекти партисипаторного плацебо ......................112
3.3. Ефективність е-партисипації в ухваленні політичних рішень: «кібергромадянин» чи Homo dictyous? .........150

РОЗДІЛ 4. МУЛЬТИПЛІКАЦІЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА СОЦІАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ І ДЕФІЦИТ ПОЛІТИЧНОЇ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ................81

4.1. Виклики усталеним моделям політичного представництва .....................181
4.2. Хто замінить партії? Потенціал неполітичних громадських об’єднань у представництві інтересів в ухваленні політичних рішень ...............................201
4.3. Представництво інтересів у транснаціональному вимірі ухвалення рішень ...............215

РОЗДІЛ 5. СУЧАСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ЛЕГІТИМАЦІЇ ПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ ………………...241

5.1. Нормативний та перцептивний аспекти легітимності політичних рішень ......................241
5.2. «Легітимність на продаж»: перформативний вимір легітимації політичних рішень ....................254
5.3. Ризики легітимаційного розриву в ухваленні політичних рішень ..........268

РОЗДІЛ 6. “ОPT-OUT”-ФУНКЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РІШЕННЯ ....................282

6.1. Нерішення як селективний механізм регулювання політичних процесів ..............282
6.2. Наслідки неухвалення політичних рішень: case-study Україна ...............292

ВИСНОВКИ ...............................................................310
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .........................................320
ДОДАТОК 1. Загальнонаціональні референдуми та плебісцити у період з 1998 до 2018 року .........................................................................................................394