КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА

Публічне обговорення ОПП «Урбаністичні студії»

6-20 квітня 2020 р. відбулося обговорення Проєкту освітньо-професійної програми «Урбаністичні студії» (бакалаврський рівень),

в якому взяли участь 

Тетяна Водотика – кандидатка історичних наук, шеф-редакторка е-журналу урбаністичних студій «Місто: історія, культура, суспільство», наукова співробітниця відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України;   
Ольга Городиська – кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії НТУ «ХПІ»; 
Оксана Міхеєва – докторка історичних наук, професорка кафедри соціології Українського католицького університету;
Тетяна Павлова – кандидатка історичних наук, доцентка кафедри туристичного та готельного бізнесу  Харківського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету; 
Андрій Пучков – доктор мистецтвознавства, професор кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури; 
Євгенія Селезньова –  головна редакторка Часопису "Про|стір";
Ірина Снітко –  кандидатка архітектури, доцентка кафедри реконструкції, реставрації архітектурних об’єктів Харківського національного університету будівництва та архітектури. 

Дискусійності обговоренню додали думки доцентів кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Наталії Аксьонової, Андрія Домановського, Михайла Чугуєнка, які висловилися щодо порушених питань.

Учасники обговорення мали одностайну думку, що актуальність цього напряму не викликає жодних сумнівів, оскільки роль та значення міста в нашому світі є надзвичайно великою. Урбаністика все більше привертає увагу науковців-гуманітаріїв, які досліджують місто як єдиний соціокультурний організм, а українське суспільство наразі потребує підготовки фахівців, які би розумілися на особливостях організації міського простору та пристосуванні його до потреб мешканців. Тому професійні компетентності, які має можливість здобути студент у рамках освітньої програми, будуть корисні в майбутній практичний діяльності в органах міського самоврядування, громадських організаціях, науковій та просвітницькій діяльності.

Учасники обговорення торкнулися уточнення формулювань, що стосуються фокусу програми, проблеми співвідношення пропонованих структурних елементів та дисциплін, окреслили курси та напрями, які поглиблюватимуть фахову спрямованість ОПП.

     Зокрема, фахівці висловили пропозиції визначати місто не як соціокультурний організм, а як феномен; навчати пошукачів вищої освіти не тільки адаптаційних практик, але й інтеграційних; визначати навчання як «особистісно орієнтоване», а не «особисто орієнтоване», результатом якого стане можливість здобувачів розв’язувати складні завдання в царині теорії культури та соціокультурного виміру життя міст. Тому в тексті ООП є сенс вести мову не лише про організацію діяльності людини в місті, а й про використання потенціалу самих міст та міських спільнот для забезпечення стійкого та сталого розвитку. Враховуючи, що програма спрямована на підготовку бакалаврів, такий пункт, як ПРН 2 «Уміти організовувати культурологічні дослідження та розробляти теоретичні концепції» виглядає надто складним для першого рівня підготовки спеціалістів.

     ОПП мала би більш точний і лаконічний характер за умови перегрупування компетенцій у розділах 6 (Програмні компетентності) та 7 (Програмні результати навчання). Тобто спочатку варто визначити все, що повинні знати/розуміти бакалаври, а потім – що вони мають вміти/які навички повинні мати. Це дозволило би ліквідувати повтори, як-от: ФК-1, ФК-3, ФК-4; ФК-9, ФК-14; ПНР-5, ПНР-13 та деякі інші.

     Учасники обговорення висловилися стосовно перенасиченості ОПП культурологічними дисциплінами, логікою та історією філософії, натомість запропонували низку дисциплін, які мають бути базовими: Історія містобудування; Історія архітектури; Основи територіального планування; Місто в системі інших соціально-просторових структур; Екологічні проблеми міст; Проблеми санітарної гігієни; Соціальна психологія містянина (або Урбаністична психологія); Феміністичний урбанізм; Місто як криміногенне середовище; Дискриміновані групи по містах. Варто було би збільшити обсяг антропологічних дисциплін.

   У цьому короткому огляді ми не торкалися аргументації, якою супроводжували свої міркування фахівці з урбаністики, а також зауваг викладачів кафедри українознавства як фундаторки програми. Всі пропозиції розгляне авторська група ОПП, вони також будуть обговорені під час засідання кафедри. Ми вдячні всім, хто висловив свої думки, побажання та рекомендації, і відкриті до співпраці.