|
ПЕРЕДМОВА
Восьма
книга словника продовжує працю авторів у
визбируванні лексико-словотвірних
інновації української мови. Ця книга
містить новотвори, що з’явилися в різних
стилях і різновидах української мови
протягом 2015–2016 років. Уже традиційно,
добираючи матеріал, автори не обмежувалися
тематикою, джерелами, сферами спілкування й
рівнями національної мови загалом.
У
поданні матеріалу використано
загальноприйняті словникарські принципи:
- словникові
статті подано за українським алфавітом (навіть
якщо використано латиницю);
- у
текстових зразках збережено стиль і
правопис оригіналу (якщо написання слова у
відповідному джерелі не відповідає
правописним чи словотвірним нормам, автори
подають правильний варіант у назві статті);
- деривати
(і їхні твірні), що дали назву словниковій
статті, подано з наголосами;
- статті
мають єдину чотирикомпонентну структуру з
відповідним використанням шрифтів: 1) дериват,
його мотиватор (мотиватори) і наявні
морфонологічні зміни, 2) словотвірне
значення деривата, 3) контекстовий
зразок використання, 4) джерело
Державотвóрити
← твори́(ти) держáв(у) ↔
о/ó á/а и́/и
Ослівлення
словосполучення творити
державу.
…
Україна “боролась”, а не спокійно собі “державотворила”.
І ця боротьба коштувала (досі коштує) дуже
дорого (ЛУ,
17/15, с. 4).
У
традиційному річищі витримано
відображення словотвірних процесів:
- закінчення
мотиватора виокремлено в дужках і не
позначено його, коли воно має статус
нульового:
Знущавáка
← знущá(ти)ся
Нечитáйлівщина
← нечитáйл(о)
Авелювáти
← А́вель
- утнуту
в ході словотвірних процесів морфему (чи
іншу частину слова) твірної основи
позначено віддільною рискою і звичайним
шрифтом:
Áва
← ава-тáрка
Утеплíст
← утéпл-и(ти)
- у
разі універбізації в заголовному
ланцюжкові виділено шрифтом лише основу
деривата, формально відображену в ньому:
Гончарíвець
← прéмія
Гончар(á)
Нормати́вка
← нормати́в-н(а)
бáз(а)
Стопродáжний
← продá(ти) сто раз(íв)
- у
разі накладання (контамінації) словотворчі
засоби чи їхні елементи позначено у
квадратних дужках:
Анекдотéп
← анек[дóт+дот]éп
ЧаРівня́нин
[чарíвн(ий) + рівн]я́нин
квадратні
дужки використано, якщо було необхідно
транскрибувати запис:
Зорегрáй
← зор(я́) грá[й(е)]
Коаліцíйник
← коалíці[й(а)]
- морфонологічні
зміни подано звичайним шрифтом після
мотиватора: г/ч, т’/т, ю/ю́,
о/ø (нульовий елемент), ↔ (знак
переставлення елементів твірної основи,
здебільшого у складанні), [ів + ов] (накладання
морфем) тощо;
Примітка.
У попередніх словниках єднальні голосні
позначено після словотвірного ланцюжка
поміж наявних морфонологічних змін;
оскільки такі елементи є самостійними
словотворчими засобами чи складниками
конфіксів, у цьому й у наступних словниках
подаємо їх тільки у відповідних кінцевих
реєстрах.
- множинну
мотивацію зображено кількома ланцюжками (верхній
і нижній):
Віршослужíння
← служíнн(я) вíрш(у) ↔
í/і
←
служ-и́(ти)
вíрш(у) ↔ í/і
якщо
дериват має множинну мотивацію, то спочатку
подано тлумачення деривата верхнього
ланцюжка, а потім – нижнього: ослівлення
словосполучення служіння
віршу; опредметнення дії, названої
словосполученням служити віршу;
- значення
дериватів трактовано відповідно до джерела,
зважаючи на значення конкретного
мотиватора (твірного слова чи
словосполучення), тому словникова
мотивація може не збігатись із
загальномовною;
- якщо
словотвірне і лексичне значення деривата
далекі одне від одного, то після
словотвірного значення (чи в його канві) у
дужках подано лексичне значення:
Проффесоризáція
← “проффесоризувáти” ← проффéсор
é/е
Опредметнена
дія (процес), пов’язана з проффесором (набуття
ознак проффесора чи поширення проффесорів)
такі
ж пояснення наявні й у разі інноваційності
мотиватора, значення якого може бути
незрозуміле:
Деенереленéрівець
← деенéр і
еленéр é/е р/р’
Особа,
пов’язана з деенер (так звана Донецька
народна республіка) і еленер (так звана
Луганська народна республіка)
- з-поміж
дериватів-інновацій наявні такі, що не
мають реальної твірної основи – твірна
база (слово чи словосполучення) не існує; у
такому разі за твірну основу визнаємо
судження – його позначено в одинарних
лапках:
Середньовáтний
← ‘серéдн(я) вáт(а)’
- значна
кількість дериватів з’явилася внаслідок
черезкрокового словотворення – пропущену
ланку (не зматеріалізовану або дотепер не
зафіксовану) подано в лапках:
Оскопусувáння
← “оскопусувáти” ← Скóпус Ó/о
Святобóжність
← “святобóжний” ← святи́й Бог
г/ж
- у
зв’язку з інноваційністю дериватів чи “слабкістю”
контексту словотвірне тлумачення самого
деривата може бути приблизне, неточне, суб’єктивне,
інколи воно може не збігатися зі
словниковими корелятивними аналогами – у
такому разі використано знак питання (?);
такий знак використано, якщо визначення
самого словотвірного ланцюжка сумнівне;
такий знак ставимо й у тому разі, коли той чи
той словотворчий засіб може долучати
широкий спектр значень, відповідно і
словотвірне значення можна трактувати по-різному:
Альпініáда
← альпін-íст
Сукупність
дій альпіністів?
Злепрáвíти
← ?
?
Доповненням
до Словника є його друга частина, у якій
подано Реєстр
задіяних словотворчих засобів:
префіксальних, конфіксальних (такі
виділено в усіх дериватах, посталих
унаслідок одночасного приєднання до
твірної основи двох і більше засобів:
префікс і суфікс, єднальний інтерфікс і
суфікс, інтерфікс і постфікс тощо),
суфіксальних (у тім числі й інтерфіксальних)
і Реєстр нових
словотворчих основ.
|
