|
Пропоновані читачеві розвідки та есеї висвітлюють різноманітні проблеми історії, історичної пам’яті й ідентичности українського суспільства від XVIII століття до сьогодення. Одні з них мають джерелознавчо-емпіричний характер і покликані уточнити ті чи ті аспекти українських новочасних історичних наративів, зокрема «Історії русів», «Словника малоруської старовини» тощо. В інших текстах витлумачено такі важливі для осмислення підвалин української модерности питання, як Переяславська Рада 1654 року та її рецепція, постать гетьмана Івана Мазепи, українсько-російські стосунки в різні періоди історії тощо. Головна тема третьої групи досліджень – інтелектуальна історія Слобожанщини, зокрема Харкова, зосереджена передусім навколо Харківського університету та його чільних професорів, як-от Дмитро Багалій та ін. Нарешті, окрему групу становлять есеї, присвячені сучасному стану української історичної науки й історичної свідомости в краї та діяспорі.
Всі ці праці побачили світ упродовж останніх 15 років різними мовами у виданнях різних країн, тож досі здебільшого були малодоступними для широкого кола фахівців, надто для студентства й освіченого читацького загалу в Україні.
Видання здійснено в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики у співпраці зі Східним інститутом українознавства ім. Ковальських за підтримки Українського наукового інституту Гарвардського університету та Наукового товариства ім. Шевченка в
Америці.
Зміст
Передмова …………………………………………………………….7
Ім’я для України …………………………………………………..11
Столиця для України ……………………………………………45
Університет для України …………………………………….87
Історик для України ………………………………………………………………..133
Переяславський комплекс в українській історіографії ………………………………………197
Іван Мазепа в українській історичнійлітературі ХVІІІ та першої чверти ХІХст. ………………277
«Історія русів» у сучасних інтерпретаціях ………………299
Спогади німецького професора про своє життя й мандрівки Центральною та Східною
Европою.........…….319
«Словник малоруської старовини» 1808 року та його автор …………………………………………………………339
Николай Полєвой і «звичайна схема “руської” історії» …………………………………………………..355
Зенон Євген Когут: сторінками інтелектуальної біографії ……………………..369
Україна, імперія, Росія. Oгляд сучасної історіографії ……………………………………391
Поневолення історією: Радянська Україна в сучасній історіографії ……………………….455
Бібліографія вміщених праць………………………………….529
Покажчик ……………………………………………………………….533
|
