КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА

ВИДАННЯ КАФЕДРИ

   Грінченко Г. Г.
  Між визволенням і визнанням:
  примусова праця в нацистській Німеччині в політиці пам’яті СРСР і ФРН часів «холодної війни».
  — Харків: НТМТ, 2010. — 336 с.
   Монографія присвячена місцю, яке в політиках пам’яті ФРН та СРСР посідала примусова праця цивільних громадян у нацистській Німеччини, до якої вони були притягнуті в роки Другої світової війни. У дослідженні висвітлені питання яким чином та за допомогою яких ресурсів у публічному дискурсі ФРН та СРСР упродовж повоєнних десятиліть формувалися, транслювалися та сприймалися різні версії пам’яті про цю групу жертв нацистських переслідувань, як змінювалося усвідомлення місця примусових робітників у загальному пантеоні учасників війни, яких трансформацій зазнавали значеннєві наголоси та символічне навантаження образів цієї групи людей.

This monograph is dedicated to a place, which in the politics of memory of the Federal Republic of Germany and the USSR stood for the forced labour of civilian citizens in Nazi Germany, who were sent there during the Second World War. This research highlights the following questions: how did this circumstance occur and by which resources in the public discourse of the Federal Republic of Germany and the USSR, in the decades following WWII, were various versions of memory formed, broadcasted, and accepted regarding this group of individuals, who were casualties of the Nazi regime?; how did awareness of this place of forced labour change in the general pantheon of war participants, whose transformation was experienced by way of symbolic, meaningful images of this particular group of people.

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………………… ..7

Розділ I. Концепція історичної пам’яті та дослідження політики пам’яті в сучасних соціально-гуманітарних студіях…………………………………………………………………….. ..19

Історична пам’ять і політика пам’яті: витоки, обґрунтування, основні підходи до вивчення………………….. .. .23

Основні напрямки сучасної критики досліджень пам’яті………………. ..58

Розділ II. Примусова праця в нацистській Німеччині в політиці пам’яті ФРН: компенсаційний дискурс та «моральна економія» визнання…………………………………………………………….91

Від «робітника-іноземця» до «переміщеної особи»: передісторія формування повоєнних колективних уявлень…………………………………………………………….. . .93

Окупаційне правління союзних держав та перші заходи з монетаризації пам’яті про жертви нацистських переслідувань…………………………………………………………………108

Компенсаційне врегулювання, «дебати про провину» та вшановування німецьких жертв війни (кінець 40-х — 50-ті рр. ХХ ст.)……………………………………………………………116

Глобальні угоди, відшкодування з боку промислових підприємств та «теорія про інструмент» (кінець 50 — середина 80-х рр. ХХ ст.)………………………………………137

Відповідальність за примусове притягнення до праці в контексті загального переосмислення доби націонал-соціалізму………………………………………………………………149

Історичні дослідження феномену примусової праці: формування наукового канону та стимулювання подальших компенсаційних виплат………………………………………….165

Розділ ІІІ. Регулювання колективних уявлень про примусову працю в нацистській Німеччині в офіційному радянському дискурсі: периферійний статус та особливості репрезентації……………………………………….181

Від поневолення до закінчення репатріації: мобілізаційна стереотипізація та упорядкування уявлень про примусових робітників у 1942–1953 рр……………………………………………………….182

Джерельна та історіографічна база врегулювання колективної пам’яті про примусових робітників нацистської Німеччини (початок 40 — середина 80-х рр. ХХ ст.)……………………………………209

Фольклор примусових робітників у публікаціях радянської доби……………………………….229

Примусова праця в нацистській Німеччині в радянській поезії та прозі…………………………………..264

Висновки………………………………………………………………………………295

Список джерел і літератури…………………………………………………….298

Архівні джерела…………………………………………………………………..298