|
Переклад і видання здійснені за підтримки Канадського інституту українських студій Альбертського університету.
© Видавництво «Факт», 2014
© В. В. Кравченко, вступ. ст., 2014
© Т. О. Чугуй, упоряд., 2014
© Д. М. Чорний, Т. О. Чугуй, В. І. Мільчев, комент., 2014
© Ю. О. Голубкін, Л. М. Назаренко, Є. В. Ходун, О. В. Бутенко, пер. з нім.; Є. С. Чекарєва пер. з лат. та фр.; Л. О. Удовенко, пер. з польськ., 2014
Загальна редакція: В. В. Кравченко, доктор історичних наук, професор, директор Канадського інституту українських студій Альбертського університету
Вступна стаття: В. В. Кравченко
Упорядник: Т. О. Чугуй, кандидат історичних наук, директор Центру українських студій ім. Д. І. Багалія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна
Коментар: Д. М. Чорний, Т. О. Чугуй, В. І. Мільчев
Переклад з німецької мови: Ю. О. Голубкін, Л. М. Назаренко, Є. В. Ходун, О. В. Бутенко;
з латинської та французької мов: Є. С. Чекарєва,
з польської мови: Л. О. Удовенко
Рецензенти: В. А. Брехуненко, доктор історичних наук, професор, завідувач відділу теорії і історії археології та споріднених джерелознавчих наук Інституту української археології та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України;
О. О. Кураєв, старший науковий співробітник Інституту української археології та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України
Зміст
Володимир Кравченко. Й.-Х. Енгель: сторінки з історії просвітницької історіографії України……………………………………………………….. 7
ВСТУП…………………………………………………………………………………………………… 25
1. Про важливість [вивчення] історії козацтва……………………………………….. 26
2. Літературні джерела та допоміжні матеріали……………………………………. 29
3. Фізична географія України……………………………………………………………….. 37
ПЕРІОД I. Україна під владою литовців: від поразки руських князів на річці Ірпінь (1320) до об’єднання Литви з Польщею (1569)
Перший підрозділ. До виникнення назви «козаки» (1320–1516)……………….. 49
1. Гедимін — верховний володар України. Його намісник — князь Міндовг Гольшанський…………………………………………………………………….. 49
2. Ольгерд, володар і визволитель України від ярма татар. Міндовг, його намісник (1328–1381)………………………………………………………………… 51
3. Ягайло та потім Вітовт, великий князь литовський і володар України. Володимир Ольгердович, васал, удільний князь київський (1381–1394)……………………………………………………………………….. 54
4. Вбивство київського князя Скиргайла. Вітовт, володар України — до Чорного моря; князі Іван Ольгимунтович і Андрій Іванович із роду Г. Ольшанського — його намісники (1394–1430)……………………. 56
5. Свидригайло, спочатку великий князь у Литві, згодом — лише князь у Києві, Смоленську й Полоцьку. Знесилює Україну війнами та неспроможний захистити її від спустошення татарами (1430–1435)……………………………………………………………………………………….. 61
6. Сигізмунд Кейстутович, великий князь литовський і володар України, через свою жорстокість був убитий князем Чарторийським 1440 р. Характер унії за Ісидора………………………………. 63
7. Великий князь литовський Казимир у 1443 р. знову віддав Україну, як власне князівство, Олелькові Володимировичу (1440–1455)…………. 64
8. Київський князь Симеон Олелькович — під верховною владою Казимира, польського короля й великого князя литовського (1455–1471)……………………………………………………………………………………….. 68
9. Україна як литовське намісництво за владарювання Казимира від 1471-го до його смерті в 1492 р. Намісник Мартин Гаштольд. Першопочатки добровільного українського збройного формування, у подальшому названого козацтвом, у зв’язку зі зміненою системою татарських орд………………………………………………. 70
10. Олександр II, великий князь литовський від 1501 р., а також король Польщі, володар України в 1492–1506 рp. Його намісники — Дмитро, князь Путятич і Георгій Монтовтович. Велика державна помилка Олександра у його поведінці щодо татар у 1501 р………………………………………………. 78
11. Сигізмунд І, володар України. Його намісники Георгій Монтовтович і Андрій Немирович. Організація добровільних українських прикордонників черкаським старостою Остафієм Дашкевичем. Його сподвижник Предслав Лянцкоронський, хмільницький староста. Перша поява назви «козаки» під проводом останнього в 1516 р…………………………………….. 83
Другий підрозділ, або період між виникненням назви «козаки» та об’єднанням Литви й України з Польщею. Україна і козаки під литовською владою. Останні під проводом власних ватажків або гетьманів у 1516–1569 рр…………………………………………………….. 95
1. Сигізмунд I, володар України. Предслав Лянцкоронський († 1531) і Остафій Дашкевич († близько 1537) — перші ватажки козаків. Вони зростають чисельно від кількасот до трьох тисяч. Їхній спосіб ведення війни проти татар…………………………………………….. 95
2. Подальша історія України та козаків під управлінням Сигізмунда I в 1536–1548 рр. Венжик Хмельницький. Козацький отаман Дмитро, князь Вишневецький…………………………… 104
3. Сигізмунд II Август — володар України. Дмитро, князь Вишневецький — отаман козаків † 1563 р. Після нього — Ян Сверчовський {Joh. Swierchowski}, князь Пронський, київський воєвода † 1555 р. Після нього — Ян Ходкевич до 1557 р. Потім — Костянтин, князь Острозький. Об’єднання України з Польщею 1569 р……………………………………………………………………………. 106
ПЕРІОД II. Козаки і Україна під Польщею у 1569–1654 рр.
Перший підрозділ. Козаки — янголи-охоронці поляків. Організація козаків Стефаном Баторієм. 1569–1592 рр…………………………….112
1. Перехідне королівство і Генріх Валуа. 1572–1574 рр. Невдалий похід Свирговського або Сверчовського до Молдови та його ув’язнення…………………………………………………………………………….112
2. Нове перехідне королівство 1575 р. Богдан, князь Ружинський, козацький командувач і кримський бранець…………………………………….116
3. Стефан Баторій: 1576–1586 рр. Урегулювання козаків. Богдан, князь Ружинський — їхній перший коронний гетьман. Іван Підкова. Знову Сверчовський та Скалозуб. Олександр Підкова — Шах — Орішовський {Oriszewski}. Самійло Зборовський. Козацькі грабунки на морі. Загальні нотатки щодо страт Підкови, Шаха і Зборовського та щодо ставлення козаків до Польської держави…………………………………………………………..117
4. Сигізмунд III Август. Козаки продовжують здійснювати напади на татар і турків на суходолі та на морі. Скалозуб, їхній ватажок, гине на морі. Політичні та релігійні причини занепокоєння і повстання козаків. З 1569 по 1592 рр………………………. 133
Другий підрозділ. Козаки б’ють поляків з 1592 по 1654 рр. Діяння гетьмана Богдана Хмельницького……………………………………………… 139
1. Повстання Косинського у 1592–1593 рр. через об’єднання церков і вгамування козаків. Лобода перед Білгородом та Оргієвим у 1593 р., у Молдові — 1954 р………………………………………. 139
2. Берестейська унія 1595 р. Повстання козаків під проводом Наливайка через неї [унію] в 1596 р. Другий церковний собор у Бересті 1596 р………………………………………………………………………143
3. Запорізькі козаки під проводом Яна Орішовського вгамовуються на декілька років. 1597–1599 рр. Полемічна війна через унію. Страта Наливайка у 1597 р. Козаки під керівництвом гетьмана Орішовського, Самійла Кішки та Гаврила Крупневича допомагають полякам у Молдові 1600 р. та потрапляють до останніх у милість в 1601 р………………………………………………………….152
4. Козаки допомагають полякам у Лівонії в 1601–1603 рр. під проводом Самійла Кішки і Гаврила Крупневича. Вони допомагають також Лжедмитрію у 1604 р., знову спустошують турецькі землі, руйнують Варну в 1605 р., чинять розбої на морі в 1606 р. та спричиняють прийняття нових надзвичайних законів на сеймі 1607 р………………………………………………155
5. Козаки відіграють значущу роль у польсько-московських діяннях Лжедмитрія і польського королевича Владислава в 1607–1610 рр. Їхні ватажки Олевченко, Наливайко. Закони, спрямовані проти них, 1611 р……………………………………………………………………………. 158
6. Життя та діяльність знаменитого гетьмана Петра Сагайдачного. 1611–1621 рр……………………………………………………………………………………. 160
7. Козакам завдають поразок на суходолі та на морі, але не можуть підкорити й обмежують польськими законами. 1622–1629 рр……………169
8. Повстання козаків під проводом гетьмана Тараса [Трясила] у 1630 р. Сейм 1631 р………………………………………………………………………..170
9. Владислав IV доброзичливий до козаків, але польська знать не вгамовує свою лють. Спорудження Кодака, страта Сулими та Павлюка. 1632–1637 рр…………………………………………………………………178
10. Бунт Острянина 1638 р. В Україні козаками керують замість власних гетьманів комісари……………………………………………………………181
11. Погане управління козаками з боку польських комісарів у 1640–1647 рр. Чисельні нові колонії польських магнатів в Україні…………………………………………………………………………………………185
12. Сварка Богдана Хмельницького з Чаплинським за маєток Суботів. 1646 р……………………………………………………………………………….189
13. Напруження стосунків короля Владислава з парламентом; таємні наміри першого: підготовка до цього в Україні й у Варшаві 1647 р………………………………………………………………………… 190
14. Хмельницький на островах і в Криму 1647 р. та на початку 1648 р……195
15. Хмельницький, переможець [у бою] на Жовтих Водах {gelben Wasser} і при Корсуні у травні 1648 р………………………………… 196
16. Поведінка Хмельницького до і після того, як він довідався про смерть короля. Польський парламет змушує його продовжувати війну. Поразка поляків під Пилявцями…………………. 199
17. Вибори нового короля Яна ІІ Казимира 22 листопада 1648 р. Перемир’я. Безплідні переговори весною 1649 р. Облога польського табору в Збаражі…………………………………………………………. 209
18. Зборівський мир, 19 серпня 1649 р………………………………………………….217
19. Деякі причини нових заворушень 1650 р………………………………………… 222
20. Перемога поляків під Берестечком. Новий договір у Білій Церкві 28 вересня 1651 р……………………………………………………..231
21. Підготовка до нових заворушень. Поразка Калиновського у травні 1652 р. Тимофій Хмельницький у Лупула в Молдові та зв’язки Богдана Хмельницького з турками………………………………… 242
22. Поразка Стефана Чарнецького. Смерть Тимофія Хмельницького в Сучаві. Підтвердження Зборівських пунктів у Жванці. 1653 р……. 247
ПЕРІОД III. Україна поділена між росіянами і поляками, але козаки здебільшого під російським пануванням від 1654 р. до новітніх часів
Перший підрозділ: від 1654 до 1733 рр. Відокремлення власне запорізьких, або січових, козаків від українських козаків та, як наслідок, зміна головнокомандування. Козаки стають небезпечними для Російської імперії через урізання їхніх привілеїв та спричинену цим хиткість, Мазепа виступає союзником Карла XII……………………………. 251
1. Історія і передумови підпорядкування Хмельницького московському покровительству. 1654 р……………………………………………. 251
2. Вдалий спільний похід росіян та козаків проти поляків 1654 р. Хмельницький в облозі під Охматовим у січні 1655 р……………………… 254
3. Росіяни і козаки під Львовом та Любліном у 1655 р. Миролюбніші умонастрої росіян щодо поляків через ревнощі до шведів, а також примирення Бутурліна й Хмельницького з татарським ханом…………………………………………………………………………. 257
4. Хмельницький знову підкорюється Росії. Він готує все до помсти над Ракоці. 1656 р……………………………………………………………….. 264
5. Хмельницький покидає напризволяще Ракоці в несприятливому перебігу його задуму, зазнає погроз від турецького й римського iмператорів через свою підпорядкованість Росії, помирає 15 серпня 1657 р……………………………………………………………………………… 268
6. Ів.[ан] Виговський, опікун Юрія Хмельницького, схиляється на бік Польщі і деякий час ошуковує царя. 1657–1658 рр…………………. 273
7. Виговський прилюдно пориває з росіянами. Гадяцька угода від 16 вересня 1658 р. Одна російська армія запізно з’являється в Україні…………………………………………………………………………………………. 275
8. Росіян побито під Конотопом (17 липня 1659 р.). Гадяцькі статті затверджуються польським сеймом завдяки покровительству окремих козаків, але не знаходять схвалення в Україні. Юрій Хмельницький відходить від Виговського і до кінця 1659 р. виганяє поляків із України……………………………………………………………… 280
9. Поляки виборюють нові перемоги над росіянами і Юрієм Хмельницьким під Любаром {Lubartow} 17 вересня 1660 р. Чуднівський договір. Юрій Хмельницький переходить до поляків, і ті займають посейбічну [Правобережну] Україну…………………………. 284
10. Поляки через внутрішні заворушення в Україні не можуть нічого вдіяти в 1661, 1662 рр., аж по серпень 1663 р.; а росіяни — через ослаблені сили. У посейбічній [Правобережній] польській Україні після постриження в монахи Юрія Хмельницького гетьманом стає Павло Тетеря; у потойбічній російській [Лівобережній Україні] — Іван Брюховецький через пиху січових козаків, або власне запорожців. Сомка й Васюту було вбито…………………………………………………………………………………….. 288
11. Поляки виборюють деякі переваги в Україні 1663 р., але вони знову втрачають усіх їх року 1664-го і озлоблюють посейбічну [Правобережну] Україну жорстокими розправами Чарнецького. Виговського страчено за спонуканням Тетері……………………………….. 294
12. Польські війська через внутрішні заворушення в королівстві цілковито покидають Україну. У посейбічній [Правобережній Україні] Петра Дорошенка обрано гетьманом під впливом татар; у потойбічній [Лівобережній Україні] Брюховецького піднесено до посади російського боярина. 1665 р………………………….. 299
13. Потойбічна [Лівобережна] Україна вивільняється від Москви через незвичні податки; посейбічна [Правобережна] — від Польщі через нестачу підтримки. Дорошенко зближується з татарами й турками, залякує Брюховецького і знищує польський табір під Браїловом. 1666 р………………………………………….. 300
14. Андрусівський мир і формальний поділ України. Радзієвський у Константинополі. Облога польської армії при Підгайцях зривається через вторгнення Сірка у Крим. Невдоволення потойбічної [Лівобережної] України росіянами дедалі зростає. 1667 р. Деякі повідомлення про Запорізьку Січ і про устрій запорізьких козаків……………………………………………………………………….. 302
15. Брюховецький пориває з росіянами і стає жертвою вбивства. Дорошенко, визнаний гетьманом обох Україн, отримує суперника з огляду на потойбічну [Лівобережну] Україну в особі Многогрішного {Mnohogreschnoi}. 1668 р……………………………315
16. Многогрішний, обраний гетьманом тогобічної [Лівобережної] України, отримує від Москви нові добрі умови підкорення. Дорошенко схиляється до турецького владарювання й розсварюється через це з татарами та Суховієм {Suchowei}, зате знову здобуває нового приятеля в особі Сірка, 1669 р. Юрія Хмельницького відвезено як бранця до Константинополя……………………………………………………………………………318
17. Острозька безплідна комісія. Польща протиставляє Дорошенкові контргетьмана в особі Ханенка. Дорошенко наказує відлучити від церкви Многогрішного й цілком піддається під турецьке панування. 1670 р………………………………………………………………………….. 320
18. Дорошенко, ще не підтримуваний достатньо турками, проте вже віднедавна обплутаний поляками у переговорах, мусить здати останнім Україну на поталу. 1671 р……………………………………… 323
19. Невдалий похід і ганебний мир поляків із турками 1672 р. У тогобічній [Лівобережній] Україні скидають Дем’яна Многогрішного і натомість обирається та затверджується Іван Самойлович {Samuilowitsch}………………………………………………….. 325
20. Собеський, переможець під Хотином {Chotschim}, і Сірко у Криму 1673 р……………………………………………………………………………… 330
21. Цьогобічна [Правобережна] Україна також підпорядковується росіянам, але, залишена ними, стає здобиччю турків 1674 р. Наприкінці року її знову опановують поляки. Ханенко йде з посади………………………………………………………………………………….. 332
22. Поляки витісняються з України, але все ж таки викидають із Поділля турків, які туди вдерлися. Сірко призначається поляками гетьманом замість Ханенка, але через перемовини поляків із його ворогами — татарами, [він] відійшов на російський бік. 1675 р……………………………………………………………….. 336
23. Дорошенко сходить зі сцени й передає цьогобічну [Правобережну] Україну Москві. Собеський призначає Гоголя гетьманом замість вибулого Сірка, проте залишає Україну туркам за Журавнівським миром. 1676 р………………………….. 338
24. Перший невдалий для турків військовий похід проти московитів 1677 р. Юрій Хмельницький — новопризначений турками гетьман…………………………………………………………………………… 340
25. Другий турецький військовий похід проти московитів в Україні, причому обидві частини спливають кров’ю. 1678 р. Відновлення Андрусівського миру між Польщею і Росією………………………………… 342
26. Третій турецько-московський похід 1679 р., у якому Росія боронить лише тогобічну [Лівобережну] Україну. Радзинське {Radzyn} перемир’я 1680 р. між московитами й турками. Юрій Хмельницький гине в Казікермені {Kisikermen} близько 1679 р. Нові спроби унії в Любліні й Варшаві. 1680 і 1681 рр…………. 346
27. Польський похід проти турків під Віднем та в Україні 1683 р. Відновлення польських козаків під командуванням Куницького {Kunitzki}. Сірко гине під Ужгородом {Unghwar} 9 січня 1684 р……. 350
28. Марні спроби втягти Росію в Турецьку війну. Убивство Куницького. Могила стає його наступником. Поляки не здійснюють нічого значного проти турків. 1684 р………………………353
29. Польща нападає на Молдову, Могила заселяє Поділля, а росіяни розширюють підвладні їм землі в Україні, 1685 р. Т. зв. «Вічний мир» з Росією 6 травня 1686 р. та поступлення цілою Україною Росії. Король Польщі в Яссах, а росіяни озброєні, щоб напасти на Крим……………………………………………………………………..355
30. Безплідний похід Голіцина до Криму та марна облога Собеським Кам’янця в 1687 р. Падіння Самойловича. Голіцин ставить пронирливого Івана Мазепу гетьманом України обох берегів [Дніпра]……………………………………………………………………………. 357
31. Польська і козацько-російська бездіяльність у 1688 р. — Збудовано Самару. — Даремна виправа поляків на Кам’янець, а Голіцина — на Крим. 1689 р. Бездіяльність у 1690 р……………………. 362
32. Відновлення польських козаків походом 1691 р. Новий їхній гетьман Самусь {Samuscha}. Поява ватаг за польської бездіяльності в Турецькій війні до 1694 р. Наскоки Мазепи на татар до 1694 р………………………………………………………………………….. 364
33. Мазепа під час Турецької війни стає улюбленцем Петра I в 1695–1699 рр. Ян Собеський помирає 1696 р. Мир Польщі й Росії з турками 1699 р………………………………………………………………… 367
34. Поведінка Мазепи під час Російсько-польсько-шведської війни до 1707 р. — Повстання Палія та Самуся проти поляків 1702 р., придушене з російською допомогою року 1703-го, після чого всі польські й цьогобічні [правобережні] козаки зникають з історії. Єзуїти поступово схиляють Мазепу до невірності………….. 370
35. Мазепа прикриває свою зраду в 1708 р., але виривається з нею назовні року 1709-го. Скоропадський {Skoropedski}, наступник Мазепи. Зруйнування Січі. Битва під Полтавою {Pultawa}……………. 382
36. Пилип Орлик, гетьман після смерті Мазепи; відбудова Січі під татарською протекцією 1710 р. та убезпечення її завдяки турецько-російському мирові 1711 і 1712 рр. Росіяни залишають польську [Україну] та починають гноблення тогобічної [Лівобережної] України у 1713 і 1714 рр………………………………………… 399
37. Титулами, одруженням Меншикова, новозаснованою Військовою канцелярією, будівництвом [оборонних] ліній і каналів у 1714–1721 рр. козаків готують до втрати вольностей, забезпечених договірними умовами. Заснування Малоросійської колегії і смерть Скоропадського в 1722 р……………………………………….. 404
38. Незайнята гетьманська посада з 1722-го по 1727 рр. Операції Малоросійської колегії. Ув’язнення за часів Петра I членів козацької делегації, які скаржилися проти цього. Пом’якшення, але й часткове пожорсткішання порядків за правління Катерини I, заведених Петром I в Україні………………………………………413
39. Відновлення устрою України згідно з [попередніми] договірними умовами за Петра II. 1727–1730 рр. Новий гетьман Данило Апостол………………………………………………………………………………………….418
40. Данило Апостол вириває січових козаків із підлеглості татарам, возз’єднує їх з Україною і помирає 17 січня 1734 р………………………… 426
Другий підрозділ: від 1733 р. до новітніх часів………………………………………. 430
1. Утворення Урядової колегії в Україні замість передбаченої договором посади гетьмана та застосування козаків у Турецькій війні за правління імператриці Анни. 1733–1740 рр………………………… 430
2. Імператриця Єлизавета довго розмірковує, перш ніж вона нарешті в 1747 р. встановлює устрій України, згідно з [попереднім] договором, та наказує обрати гетьманом графа Кирила Григоровича Розумовського. 1741–1762 рр………………………………………. 438
3. Катерина II цілковито перетворює Україну з привілейованої країни в керовану на російський лад, а саме: a) через скасування гетьманської посади в 1762–1764 рр……………………………… 444
4. b) через ліквідацію Січі (1765–1775). Становище України в 1770–1773 рр………………………………………………………………………………… 450
5. c) через заснування в Україні трьох намісництв на російський кшталт і нову систему податків. 1775–1783 рр…………………………………. 471
6. d) через перетворення десятьох козацьких полків у десять регулярних кавалерійських полків. 1784 р. Найновіші відомості про Україну……………………………………………………………………………………. 476
Примітки Й.-Х. Енгеля………………………………………………………………………….. 485
Коментар……………………………………………………………………………………………….. 525
Іменний покажчик…………………………………………………………………………………..616
Географічний покажчик………………………………………………………………………… 623
|
