КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА

 Новини кафедри українознавства

Відкрита лекція
«Галицько-Волинське князівство (1199–1349): 
півтора століття на західному рубежі Русі»

Час: 9 жовтня 2013 р. (середа), 17.00 (шоста пара)

Місце: ауд. "Велика Хімічна" головного корпусу 
Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (пл. Свободи, 6)

Лектор: доц. кафедри українознавства Домановський А. М. 

Постер 1 у форматі .pdf

Постер 2 у форматі .pdf

 

Міцним було велике боярство на Галичині…

…Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою ґрунт. Далеко Галич від стольного города Києва, і не міг великий князь Київської Русі завжди знати, що робиться на околицях Руської землі.

…Нічим не було зобов’язане боярство перед князями. Господарська міць у руках великих бояр була, а значить, і сила. Не раз князі ламали собі зуби — залізна шия у галицьких бояр.

…І військо у них своє було — мали вони власні дружини. Тому й важко доводилося князям з таким боярством боротися. Тому й князівська влада в Галичі була неміцною. І часто траплялося, що князями попихали бояри.

…Нічого не було святого для цих хижих вовків — не боліло в них серце за Руську землю. Аби тримати свою владу, вони продавали чужоземцям землю, на якій родилися.

Загарбники легко знаходили серед них зрадників. Де вже там совість і честь! Де вже там сумління в цих запроданців! Володимира прогнали, а угорських баронів покликали. Угорські барони-завойовники знущалися з смердів та ремісників Галицької землі. Тільки Роман, Данилів батько, сміливо й кріпко взяв до рук галицьке велике боярство. Прийшовши з Волині, він круто повівся тут.

Антон Хижняк. Данило Галицький